Заказ води       СЛОВО ПРО НАШУ ПТАШКУ

СЛОВО ПРО НАШУ ПТАШКУ

У вас траплялося таке: вітер відчиняє вікно, і в дім вривається хвиля пружного свіжого повітря? Погодьтесь, цієї миті на кілька секунд все навколо змінюється. Відпускає липка в’язкість телевізора, чемно гасне екран смартфону, а каво-машина сором’язливо ховає свій запах. І лише листячко кімнатних квітів радісно тремтить. Воно ще пам’ятає. І тоді виникає бажання викинути торішні речі, занурити пальці у космату шию собаки та здивувати склянку звичайною прозорою водою.  
    Саме під час таких миттєвостей розумієш головне. Ми потрапили в пастку зручностей та пластикового комфорту. Засмітили тіло і розум. Підмінили радість життя її громіздкими сурогатами. Технології ускладняються, речі вичавлюють нас із власної оселі. Слово «природа» все більше нагадує слово «сировина».
     Напевно, по-справжньому люди були щасливі в біблійному раю. І це щастя було простим та зрозумілим. Прозора вода, нехитрі страви, щира любов. Дивно, але індекс щастя, який нині вимірює Фонд нової економіки, майже не пов’язаний з добробутом мешканців країни. Натомість безпосередньо залежить від стану екології. Отже, нам потрібна справжня чистота, чистота природи. Наша вода – це і є справжня природна чистота, якої так не вистачає всім нам. А наша колібрі – та райська пташка, яка хоче нагадати головне: справжнє щастя завжди просте і зрозуміле, як те, що мали  люди в райському саду.
    Ми хочемо, аби наша маленька пташка повернула радість простих речей. 1200 разів на хвилину б’ється її серце. Так буває лише у колібрі – птаха з райського саду. Можливо, це серденько стукає задля того, щоб повернути вам радість. Аби достукатися до головного. Щоб допомогти вам згадати. Ми хочемо, щоб її крила-листячко не давали вам забути запах чистого повітря, смаку природньої води і тихої радості справжньої любові. 
     Не поспішайте зачиняти вікно: імовірно, разом з нашою маленькою пташкою у ваш дім залетить велике щастя. Ми дуже хочемо цього.